На допомогу
класному керівнику
Мета і завдання виховання
Громадянське виховання, виховання патріотизму
Мета:
1. Формування громадської й правової направленості особистості, активної життєвої позиції;
2. Підтримка прагнення учнів служити Батьківщині, затверджувати на Землі справедливі взаємини між людьми, відстоювати свої права й права інших людей;
3. Виховання гордості за свою Батьківщину й відповідальності за долю своєї країни;
4. Прагнення до миротворства, відстоювання своєї позиції з позиції розуму, а не сили;
5. Розуміння учнями обраної ними програми поведінки для майбутнього самовизначення.
Цілі:
1. Виховання здатності робити свій життєвий вибір і нести за нього відповідальність; відстоювати свої інтереси, своєї сім'ї, трудового колективу, свого народу, держави;
2. Формування поважного ставлення до народу світу, людства, представників інших національностей, до своєї національності, її культури, мови, традицій і звичаїв;
3. Визнання цінності незалежності й суверенності своєї держави й іншої держави.
Задачі виховання:
1. Формувати в учнів правову культуру, уміння вільно й відповідально самовизначатися в сфері правових відносин із суспільством;
2. Формувати гуманістичний світогляд учнів, здатність до усвідомлення своїх прав і прав іншого, здатність до морального саморозвитку;
3. Навчати розв'язанню завдань правового й громадянського виховання, пов'язаних із проблемою морального саморозвитку й самовдосконалення;
4. Формувати гордість за вітчизняну історію, народних героїв, зберігати історичну пам'ять поколінь у пам'яті нащадків;
5. Виховувати повагу до національної культури, свого народу, своєї мови, традицій і звичаїв своєї країни;
6. Проявляти громадську позицію в найбільш непередбачених ситуаціях, боротися з аморальними й протиправними вчинками людей.
Зміст виховної роботи:
1. Вивчення учнями правових норм держави, законів і формування відповідального до них ставлення;
2. Організація й проведення позакласних заходів, спрямованих на формування вмінь і навичок правової поведінки;
3. Співробітництво із правовими організаціями з метою правової освіти учнів;
4. Формування здатності керуватися в ситуаціях морально – правового вибору мотивами обов'язку, совісті, справедливості;
5. Вивчення біографій видатних громадян своєї країни – патріотів і борців за незалежність України;
6. Розвиток патріотичних почуттів учнів через організацію й проведення позакласних заходів, що формують патріотизм на практиці, а не на словах;
7. Організація зустрічей із представниками суспільства – справжніми громадянами й патріотами своєї країни;
8. Створення умов для прояву справжнього патріотизму учнів, любові до своєї Батьківщини, школи, місця, де учень зростає;
9. Відвідування місць, пов'язаних з пам'яттю поколінь;
10. Демонстрація прикладів прояву молоддю, школярами громадської позиції й мужності, патріотизму;
11.Заохочення учнів, що проявляють громадянську позицію, мужність і героїзм;
12.Активне співробітництво із соціумом і громадськими організаціями з розвитку патріотизму й громадянської позиції учнів;
13.Залучення учнів до роботи в громадських організаціях, в учнівському самоврядуванні;
14. Формування культури прояву громадянської позиції, патріотизму, боротьба із шовінізмом.
Основні напрямки виховання
1. Громадянське;
2. Національно – патріотичне;
3. Правове;
4. Морально – етичне;
5. Трудове;
6. Естетичне;
7. Екологічне;
8. Фізичне, охорона здоров’я;
9. Активна діяльність учнів;
10. Родинне.
Національно -патріотичне виховання:
Національне виховання – є пріоритетним аспектом виховної роботи у школі, зорієнтованим на українську культуру, мову, національно-патріотичні традиції. В основу національного виховання покладені принципи гуманізму, демократизму, єдності сім’ї та школи. Проводяться свято Різдва, свято Стрітення та свято матері; акція «Родина»; конкурс знавців рідної мови, конкурс читців, конкурс знавців народної казки.
Патріотичне виховання – основа, на якій ґрунтується суспільство держави. Стати громадянином, тобто свідомим членом суспільства, відданим сином Вітчизни, дуже непросто.
Громадянином не народжуються. Виховувати в дитині громадянина – це означає навчати її жити заради Батьківщини. Проводять заходи до Дня Збройних Сил України, Дня партизанської слави, до річниці визволення від фашизму; відзначення Дня пам’яті жертв голодомору 1932-1933 роки; до 21-ї річниці Чорнобильської трагедії.
Основні виховні заходи:
1. Психологічні практикуми: «Що таке «Я» ?», «Структура мого власного “Я”»; «Розвиток впевненості в собі», «Розвиток творчого потенціалу особистості», «Знайди себе», «Широкий світ захоплень»;
2. Уроки громадянськості: «Люби і знай свій рідний край», «Твоя країна – Україна», «Рід, родина, рідня», «Велика родина – рідна Батьківщина», «Історія української національної символіки»;
3. Години спілкування: «Можна все на світі вибирати, сину, вибрати неможна тільки Батьківщину…», «Українці – європейська нація», «Світ уявлень та вірувань», «Старовинна обрядовість в житті українців»;
4. Круглі столи: «Я і Україна», «Моральні заповіді українців», «Звичаї і традиції в житті українців», «Народне дитинознавство», «Вивчення геральдики нашого краю»;
5. Розмова - зустріч: «Дружна сім'я – першоджерело людського духу, високо моральності народу»;
6. Конференції: «Українці – гілка слов’янського народу», «Майбутнє України в наших руках», «Обрядовість і звичаєвість українців», «Походження держави і права», «Наш закон»; «Держава та людина»; «Право і мораль»; «Ми громадяни України»;
7. Класні години: «Національні герої України», «Живий подих історії», «Не розгубіть скарбів душі», «Україна – суверенна держава», «Походження українського народу»;
8. Інтелектуальні ігри, вечори, конкурси: Брейн - ринг «Гетьмани України», «Що? Де? Коли?», Поле чудес, Вечори цікавої історії рідного краю, Вечори Пам’яті: визначні дати історії, Вечори творчого портрету, Вечір: «Забуті сторінки історії», виставки родинних реліквій, виставки народного одягу, виставки дитячих творчих робіт, виставки декоративно - прикладного мистецтва, конкурс народних традиційних страв, аукціон народної мудрості.
Правове виховання
Правове виховання спрямоване на формування правової культури – виховання поваги до прав і свобод людини, виховання поваги до батьків, старших, оволодіння знаннями і дотримання законів України.
Основні виховні заходи:
1. Виховні години: «Закон. Знання. Відповідальність», «Всі діти мають право на любов і піклування»;
2. Усний журнал: «Світова книга прав дитини» (на основі статей Конвенції ООН про права дитини), «День прав людини», «Правоохоронні органи та напрямки їх діяльності»;
3. Брейн-ринг: «Знаємо свої права, виконуємо свої обов’язки»;
4. Години спілкування: «Правила та закони у твоєму житті», «Що таке правопорушення? Їх види. Відповідальність за них»; «Підліток і закон», «Права, свободи та обов’язки громадян України», «Особливості відповідальності неповнолітніх», «Як ви розумієте і співвідносите «свобода» і «відповідальність»?».
Трудове виховання:
Трудове виховання – прищеплює працелюбність і шанобливе ставлення до праці, формує творчий підхід до вибору майбутньої професії, цілеспрямованість, уміння планувати своє життя.
Основні виховні заходи:
· Прибирання класних приміщень;
· Оформлення класних кімнат і кабінетів;
· Ремонт підручників;
· Чергування в класі, школі, їдальні;
· Ремонт господарського інвентарю і меблів;
· Участь у ремонті школи;
· Благоустрій шкільного подвір’я;
· Насадження кущів та дерев;
· Створення клумб;
· Ведення дослідницької роботи.
Естетичне виховання.
Естетичне виховання прищеплює дітям естетичні почуття, формує вміння бачити прекрасне і красиве, комічне і трагічне, розвиває художньо-естетичне сприйняття, естетичний смак і оцінювання, виховує естетичні цінності.
Основні виховні заходи:
1. Класні години: «Естетичні цінності», «Естетичні почуття і судження», «Естетичний смак і оцінювання», «Прекрасне, красиве, потворне, комічне, трагічне»;
2. Години спілкування: «Естетичне сприйняття дійсності», «Формування естетичної мети», «Розвиток художньо-естетичного сприймання»;
а) Уроки милування;
б) Подорожі за художніми творами;
в) Художні екскурсії;
г) Колекціонування.
Морально-етичне виховання.
Морально-етичне виховання – сприяє розвитку у дітях таких якостей, як доброта, людяність, щирість, повага одне до одного. Учні відкривають для себе незаперечну істину: кожна людина, що приходить у світ, є унікальною особистістю.
Основні виховні заходи:
1. Класні години: «Я і мій ідеал», «Азбука однокласника: права і обов’язки»;
2. Години спілкування: «Формула спілкування», «Що таке духовність?», «Знайти заняття для душі», «Мистецтво розуміти себе і колектив», «Добрі справи красять людину», «Для чого бути чесним, порядним?», «Азбука ввічливості»;
3. Анкети: «Я і колектив мого класу», «Чому я такий?»;
4. Дискусії: «Що я зичу для однокласників, друзів, України?», «Без кого і без чого я не в змозі існувати?», «Контроль і самоконтроль. З чого вони розпочинаються?», «Що я думаю про себе?», «Що думає клас про мене?», «Що означає «бути оптимістом» у відносинах з однокласниками?»;
5. Відверта розмова: «Мої плани і плани мого класу», « Я в житті класу»;
6. Круглі столи: «Ідеал сучасної людини», «Художній смак і мода», «Делікатність і тактовність поруч зі мною».
Екологічне виховання
Екологічне виховання – передбачає забезпечення підростаючого покоління науковими знаннями про взаємозв’язок природи і суспільства, формування розуміння, що природа – першооснова існування людини, а людина – частина природи.
Залучаючи учнів школи до екологічних трудових акцій: «Чиста планета», «Парад квітів біля школи», «Юннатівський зеленбуд» формується почуття відповідальності за навколишнє середовище як національну і загальнолюдську цінність, виховується любов до природи. До Дня Землі традиційно проводиться конкурс малюнків: «Майбутнє Землі – в наших руках». Оскільки виховання і навчання тісно взаємопов’язані, то екологічне виховання є невід’ємною частиною декади біології: конкурс газет та плакатів «Екологічні проблеми ІІІ тисячоліття», фото конкурс «Ти і природа».
Основні виховні заходи:
1. Години спілкування: «Я – частина природи», «Моє довкілля», «Я і довкілля», «Потреба спілкування з природою», «Я та моє місце в світі», «Людина особистість духовна», «Я і природа»;
2. Інтелектуальні ігри: «Ми в гостях у Природи», «Фольклор і природа», «Цікаве довкілля», «Місто майстрів», «Дзвони Чорнобиля», «Екологічний дивосвіт»;
3. Усний журнал: «Червона Книга України», «Екологічні проблеми України», «Екологічні проблеми нашого міста»;
4. Диспути: «Чому так сталося?», «У світі екології», «Ноосфера – що це таке?», «Що таке людина?»;
5. Ділова зустріч з керівниками підприємств, забруднювачів середовища;
6. Захист наукових проектів: «Людина і світ природи», «Річки України», «Екологічні проблеми України»;
7. Літературні читання: “Довкілля і поезія”, “Поезія довкілля”, “Гармонія людини і довкілля”;
8. Екологічні акції: «Зелена весна», «Чиста планета», «Парад квітів біля школи», «Юннатівський зеленбуд»;
9. Конкурс творців екологічних казок;
10. Конкурс умільців аранжування квітів «Фантазії осені», «Зимові сюжети»;
Формування здорового способу життя.
Формування здорового способу життя – має на меті навчити дітей цінувати власне здоров’я і дбати про нього, формувати такий світогляд учнів, що створить у них потребу ведення здорового способу життя.
Система роботи включає в себе організацію шкільного режиму: дотримання у школі гігієнічних норм щодо освітлення, температури повітря, шкільного обладнання, раціонального харчування, загартування; профілактичне медичне обстеження, пропаганду здорового способу життя і включення учнів у різні види спортивно - фізкультурної діяльності.
Основні виховні заходи:
1. Класні години: «Життя і здоров’я людини», « Розвиток і збереження здоров'я», «Права і обов'язки підлітків щодо збереження і зміцнення здоров’я», «Спілкування і здоров’я»;
2. Усний журнал: «24 березня – Всесвітній день боротьби з туберкульозом», «7 квітня – Всесвітній день здоров’я»; «26 квітня – День Чорнобильської трагедії»; «8 травня – Всесвітній день Червоного Хреста та Червоного Півмісяця», «31 травня – Всесвітній день без тютюну», «1 червня – Міжнародний день захисту дітей», «26 червня – Всесвітній день боротьби з наркоманією», «1 жовтня – Міжнародний день громадян похилого віку», «1 грудня – Всесвітній день боротьби зі СНІДом»;
3. Години спілкування: «Видатні постаті про здоров’я», «Українські приказки і прислів’я про здоров’я», «Правила поведінки на льоду», «Правила поведінки на воді»;
4. Конференції: «Спортивні ігри та їх оздоровлювальний потенціал», «З турботою про майбутнє», «Алкоголь та його вплив на здоров’я», «Особиста відповідальність за здоров’я», «Безпечне довкілля і служби захисту населення», «Спілкування і здоров’я»;
5. Круглі столи: «Рухова активність та її вплив на розвиток підлітків», «Організація життєвого ритму. Розпорядок дня підлітків», «Сон і здоров’я», «Активний відпочинок та його види», «Вправи і процедури для збереження і зміцнення здоров’я», «Загартування. Його значення для здоров’я»;
6. Уроки-тренінги: «Формула здорового способу життя», «Формула безпечної життєдіяльності», «Правила людських стосунків», «Що треба знати про ВІЛ/СНІД», «У небезпечних місцях»;
7. Відверті розмови: «Ти – талановитий», «Як стати відмінником», «Що сприяє порозумінню між людьми», «Спілкування з дорослими та однолітками», «Про почуття і співчуття»;
8. Пізнавальні бесіди: «Сам удома», «Сам надворі», «Правила дорожнього руху», «Поведінка при ДТП», «Планування часу», «Домашні завдання», «Ти – пішохід», «Ти – пасажир громадського транспорту», «Безпека і небезпека життя».
Родинне виховання
Родинне виховання – запорука доброго розвитку не лише окремої особистості, але й українського народу. Родинне виховання ґрунтується на тісній співпраці батьків з педагогічним колективом школи.
Основні виховні заходи:
· Презентація: «Традиції моєї родини»;
· Складання «Дерева роду», гра «Малюємо дерево роду»;
· Конкурс серед сімей «З історії роду»;
· Гра-вікторина «Розкажи про рідний край»;
· Бесіди: «Ними пишається рідний край», «Хто піклується про наше місто?»;
· Вікторини знавців народної мудрості, прикмет: «З бабусиної скрині», «Дідусеві загадки», «Розкажи молодшому брату (сестрі)»;
· Конкурс серед сімей: «З історії роду» (оповідання, малюнок, фото підбірки);
· Класний вернісаж «Альбом моєї родини»;
· Конкурс: «Пісні моєї бабусі», «Сімейні хроніки», «Бабусина скриня»;
· Фотовиставка «У колі сім’ї», «Зустріч поколінь»;
· Конкурс юних господинь;
· Конкурс сімей «Майстер на всі руки», «Будинок на всі руки»;
· Відзначення Дня матері – конкурс маминих уроків, пісень…;
· Виставка-конкурс «Сімейна хроніка»;
· Заочна мандрівка «Географічна карта моєї родини»;
· Конкурс сімейних літописів «Не зламайте дерево роду»;
· Вечір «Сім’я року», «Дорогі мої батьки».
Класний керівник є творцем цікавих для дітей і різноманітних форм роботи
Індивідуальні форми роботи: бесіда, відверта розмова, консультація, обмін думками (це форми спілкування), виконання спільного доручення, надання індивідуальної допомоги в конкретній роботі, спільний пошук рішення проблеми, завдання.
Ці форми можуть діяти самостійно, а найчастіше вони супроводжують один одного. Їх завдання: розпізнати учня, відкрити його таланти, виявити все цінне, що властиве його характеру, прагненням, а також все, що заважає йому проявити себе.
Для кожної особистості потрібний свій конкретний, індивідуалізований стиль взаємин. Важливо розташувати до себе дитину, викликати її на відвертість, завоювати довіру, розбудити бажання поділитися з педагогом своїми думками, сумнівами.
Групові форми роботи: діяльність активу, творчі групи, мікрогрупи, органи самоврядування; засідання, години спілкування з елементами тренінгу, випуск стіннівок, рольові ігри, інтерактивні ігри.
У цих формах педагог проявляє себе як рядовий учасник або як організатор.
Головне завдання педагога, з одного боку, допомогти кожному проявити себе, а з іншого - створити умови для отримання в групі відчутного позитивного результату, значущого для всіх членів колективу. Вплив педагогів у групових формах направлений також на розвиток гуманних взаємин між дітьми, формування у них комунікативних умінь. У зв'язку з цим важливим засобом є приклад демократичного, поважного, тактовного ставлення до дітей самого педагога.
Форми виховної роботи
Праця – на результат.
Результат - на совість.
Праця - для себе.
Плоди праці - для дітей.
Іншого сенсу в праці немає!
Ø Відверті розмови;
Ø Години спілкування з елементами тренінгу;
Ø Диспути, дискусії;
Ø Класні майстерні;
Ø Ринги професій;
Ø Рольові ігри;
Ø Заочні подорожі;
Ø Інтелектуальні розваги;
Ø Свята і змагання;
Ø Турніри, аукціони;
Ø Захисти проектів;
Ø Акції;
Ø Гра - єралаш;
ØКТС;
Ø Ситуативні практикуми.
Колективні форми роботи з учнями
Форми роботи
з важковиховуваними учнями
Сім сходинок до виховної мети
Способи досягнення завдань
1. Участь дітей в самоврядуванні класу:
а) Спільне прийняття правил життя класу, прав і обов'язків кожного учня;
б) Спільне прийняття відповідальних рішень;
в) Планування дітьми колективної діяльності;
2. Створення умов для участі дітей в управлінні власною навчальною діяльністю:
а) Можливість усвідомленого і відповідального вибору дитиною того чи іншого рівня навчання з предмету в залежності від його пізнавальних цілей;
3. Створення можливостей для прояву творчості дітей у класі:
а) У процесі навчання (на уроках);
б) Після уроків;
в) Можливості прояву з боку дітей та здійснення ними будь-якої творчої ініціативи.
4. Включення культури гідності і навичок гідної поведінки у зміст шкільної освіти:
а) Включення знань про типові проблеми особистісного росту дітей і підходах до вирішення цих проблем;
б) Проведення класних годин, на яких діти мають можливість під керівництвом класного керівника обговорювати найбільш типові для їх віку психологічні проблеми та способи їх вирішення;
5. Створення умов, в яких учні можуть набувати новий соціальний досвід, виходячи за рамки прийнятих соціальних ролей.
«Вміння знаходити обдарованих та здібних дітей–талант, мистецтво.Але найважливішим є любов до дитини!»
Колектив — соціально значима група дітей, які об'єднані спільною метою, узгоджено діють для досягнення мети і мають органи самоврядування. Класний колектив - об'єднує школярів, згуртованих у порівняно невелику соціальну групу, учасники якої перебувають у постійних ділових, товариських, побутових стосунках.
Робота
з учнівським колективом
vВивчення особистості учня.
v Індивідуальна робота.
v Психолого-педагогічні спостереження.
v Вивчення умов проживання дитини в сім’ї.
vВивчення громадської думки про учня вчителів, однокласників, друзів.
vПедагогічна діагностика ( анкети, тести ).
v Організація вивчення колективу.
vЗв’язок з органами учнівського самоврядування.
v Бесіди з учителями - предметниками.
vПедагогічні спостереження за характером відносин між школярами.
v Бесіди з батьками.
Якості, які потрібно виховувати в учнів
1. Фізичне та психічне здоров'я;
2. Широту кругозору та культуру мислення;
3. Патріотизм;
4. Високу моральність;
5. Здатність жити в умовах соціально - економічного розвитку суспільства і використовувати свої знання і можливості для саморозвитку.
Виховне середовище
це дійсність, яка оточує учня, якої він черпає знання про відносини.
Процес виховання можна розглядати як процес формування відносин учня до дійсності
Самореалізація особистості в основних сферах діяльності
Створення системи взаємодії вчителів, учнів і батьків у процесі становлення особистості
Структура органів
класного самоврядування
Нащадками шумерів були представники культури шнурової кераміки, які мешкали на території сучасної України в XV-XIV ст. до н.е. і залишили у спадок слов’янам деякі символи. Серед них знак міфічної шумерської богині Інанни — Іштар, який означає «ясне небо» і складається з круглого вінка — кола з вплетеною в нього стрічкою, яка створює два кінці, та шестипроменевої зірки в центрі . Він зображений і на саркофазі Ярослава Мудрого в Софії Київській (ХІІ ст.). Є всі підстави вважати, що український вінок із стрічками — спрощений знак Інанни, що начебто стверджує побажання «ясного мирного неба» над головою того, хто його носить. Це оберіг від усього поганого і недоброго.
